Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/64165/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представників позивача Іванової С.В., Максимової В.Й., Соколової Н.А.

відповідача Рудківської Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Коростишівської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (правонаступника Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011

у справі №0670/5080/11

за позовом Державного підприємства «Коростишівське лісове господарство»

до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011, позов задоволено. Визнано протиправними дії Коростишівської МДПІ з нарахування та відображення в картці особового рахунку ДП «Коростишівське лісове господарство» пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 77050,00 грн. Зобов?язано Коростишівську МДПІ внести зміни до особового рахунку ДП «Коростишівське лісове господарство» та анулювати нараховану пеню в розмірі 77050,00 грн. з податку з доходів фізичних осіб.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками відповідача проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 01.10.2010, під час якої встановлено несвоєчасне перерахування позивачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим, підприємству на підставі приписів підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховано пеню в сумі 77050,00 грн.

Нарахована сума пені була відображена у картці особового рахунку ДП «Коростишівське лісове господарство» як заборгованість.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, погодився з позицією позивача, що дії податкового органу щодо нарахування пені з податку з доходів фізичних осіб у сумі 77050,00 грн. та її відображення у картці особового рахунку позивача як заборгованість перед Державним бюджетом такими, що суперечать приписам пунктів 1.3, 1.4 статті 1 та статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто неправомірними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону України від 25.06.1991. № 1251-XII «Про систему оподаткування» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, податок з доходів фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом оподаткування резидента податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний доход, який відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону включає доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Податковий агент, згідно визначення, наведеного у пункті 1.15 статті 1 цього ж Закону, це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається (підпункт «а» і підпункт «б» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Форма такого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451 разом із Порядком заповнення та подання податковими агентами такого податкового розрахунку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», який визначає, зокрема податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, податок з доходів фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює, зокрема порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Таким чином, самостійне узгодження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, визнання узгодженого податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, несплаченого протягом граничних строків, податковим боргом та погашення податкового боргу здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У пункті 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що під терміном «податкова декларація», «розрахунок» розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Аналіз положень пунктів 2.1 та 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451, свідчать, що розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), подається податковими агентами до податкового органу в строки, передбачені у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для подачі податкової декларації за календарний квартал, і цей розрахунок містить в собі дані про нарахований і утриманий податок та суму, яка фактично підлягає сплаті до бюджету.

Таким чином, розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), за своє суттю є податковою декларацією у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до абз. 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

З огляду на викладене, позивач, самостійно визначаючи у податкових розрахунках форми 1ДФ суми податку з доходів фізичних осіб, сплачував зобов'язання з цього податку несвоєчасно, у зв'язку з чим, податковим органом було правомірно нараховано пеню на підставі підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв?язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є помилковими.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Коростишівської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову. В задоволенні позову відмовити.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун